Про законопроєкт “Про цифрову доступність” в Україні
Так вже повелося, що ініціативи офіційної безбарʼєрності дуже часто виходять сирими і слабо проробленими. Більше того, вони можуть наткнутись на інтереси інших органів влади або бізнес-лобі. Принаймі так було з ініціативою Доступно.UA та інших ГО у сфері міського середовища щодо пішохідного переходу біля станції метро “Університет” у Києві. Гарна ініціатива була заблокована, а офіційні представники влади з безбарʼєрності мовчали.
Так було і з термінологією безбарʼєрності, яка часто-густо не має науково підтвердженого обґрунтування “чому саме так”. У середовищі філологів нашвидкоруч зроблена термінологія активістами, що керувалися виключно власними здогадками, зустріла опір. І мова не лише про термін-покруч “крісло колісне”.
Тепер по суті щодо законопроєкту “Про цифрову доступність”.
- В законопроєкті дуже нечіткі формулювання. Чого варта лише відсутність вимоги про відповідність вже прийнятому в Україні стандарту ДСТУ EN 301 549:2022. На практиці має бути національний стандарт, але чому відсутня згадка про вже існуючий стандарт?
- В законопроєкті немає прописаних реальних механізмів контролю за станом доступності і покарання за недоступні сайти.
- Сам текст законопроєкту є декларативним, деякі положення є відверто сумнівними.
Як от, у Статті 3: “Основними принципами забезпечення цифрової доступності є: 1) універсальність для всіх осіб та/або груп осіб незалежно від їх фізичних можливостей, віку або рівня цифрової грамотності;…”. Але не може цифрово неграмотна людина користатись Інтернетом. - Термін “диспропорційне навантаження — надмірне навантаження, яке покладається на суб’єктів, зазначених у абзацах третьому — п’ятому пункту 1 та пункті 2 частини першої статті 4 цього Закону, під час виконання вимог цифрової доступності;” покликаний знайти відмовку від виконання де-факто вимог цифрової доступності. Замість того, щоб детально проробити шляхи реалізації цифрової доступності на практиці, законодавці відклали проблему фінансування цифрової доступності у довгу шухляду.
Висновок: цей законопроєкт є дуже сирим і погано проробленим. Відчувається непроробленість і відверта нестача ресурсів на його якісне формування.
Роман Боренько
Засновник “ЦифроПандусу”.